Perspektyvna

Перспективна

2018
Installation
Exposition view, PinchukArtCentre, Kyiv
2018
Інсталяція
Вид експозиції
PinchukArtCentre, Київ
 

Perspektyvna i​s a spatial work consisting of paintings, stretchers, a mock-up model, projections and sounds.

Commissioned by PinchukArtCenter, the work explores an artist’s place vis-à-vis the private and the political, the center and the periphery.

Perspektyvna i​s the name of the street my workshop is located on. The building was erected in the 1970s specifically for the Union of Artists of Ukraine members, including sculptors, painters and graphic artists. Even now most of the artists working in it are isolated from actual cultural trends and espouse conservative views in art. Therefore, when staying at my workshop, I felt sheltered and distanced from political life.

In ​Perspektyvna,​I analyzed countless connections established between the place, my political subjectivity and art practice, as well as an artist and institutions.

An army unit is stationed right under the windows of my workshop. I see young soldiers every day; I hear them march and sing. Perspektyvna Street was recently renamed in honor of Ihor Branovytskyi, a hero of the counter-terrorist operation who defended the Donetsk airport, was captured, tortured and killed. Therefore, my workshop was not only my shelter but also an epicenter of political events, constantly reminding me of the context that formed my identity as an artist. The front of the building housing the workshops overlooks Branovytskyi Street, named after a hero of most recent Ukrainian history, whereas the building’s back overlooks the base with countless soldiers whose army experience is largely monotonous. I have transferred this correlation between the center and the periphery onto my art practice and programmatic work with paintings. At the same time, I’ve organized the exposition space in order to avoid the binary opposition between the primary and the secondary, creating countless tension points while leaving the center empty.

I depict the soldiers unknown to me on large canvases as I observe them from my window. Instead of creating a figurative painting, I focus on the surface on which tree branches and figures of soldiers form an inalienable unity. I commissioned exclusive stretchers from exotic sorts of wood for the paintings; the masters who created them gave each a name. For the artists, stretchers are secondary to paintings, whereas institutions invested in the creation of objects of contemporary art might see them as “an object from another era.” In my work for the PinchukArtCentre, a stretcher, endowed with a name and even a voice, has become a key feature with elements of subjectivity.

The sounds in my work were produced as the paintings were being carried out of the workshop, from my private space into the political zone. This transition is very important for me: in my opinion, it is what transforms creativity into art. The stairwell of the workshops building is paradoxically narrow, making work impossible for me as an artist who prefers large formats. 260 x 150 cm (100 x 60 in) is the largest canvas you can get down the stairs. I affixed recorders to a stretcher and recorded 8-channel soundtrack of a stretcher being brought down the stairs.

 

Link to the video documentation of the exhibition.

Перспективна - просторова робота, що складається з картин, підрамників, макету, проекції та звуку.
Створена спеціально для PinchukArtCentre, ця робота досліджує місце художника у відношенні приватного і політичного, центру та периферії. “Перспективна” - це назва вулиці, на якій знаходиться будівля із моєю майстернею. Приміщення було зведене в 70-х роках спеціально для членів Спілки художників України - скульпторів, живописців та графіків. Навіть зараз, більшість художників, що працюють в стінах цієї будівлі, є цілком ізольованими від актуальних культурних процесів та притримуються консервативних поглядів у мистецтві. Тому, перебуваючи в своїй майстерні, я відчувала себе наче у схованці - далеко від політичного життя.

Для роботи Перспективна я проаналізувала безліч зв’язків, що утворюються між місцем, моєю політичною суб’єктністю, художньою практикою, між художником та інституцією.
Перед вікнами моєї майстерні розташована армійська частина. Щодня я бачу молодих солдат та чую їх марші або співи. Вулицю Перспективну нещодавно переіменували на вулицю Ігоря Брановицького - кіборга, героя АТО, якого було взято у полон, катовано і вбито. Таким чином, майстерня стала для мене не лише сховком, але в той самий час і епіцентром політичних подій, щохвилини нагадуючи мені про контекст, в якому формується моя художня ідентичність. Фасад будівлі із майстернями розташований зі сторони вулиці Брановицького - героя новітньої української історії, а тильна частина будівлі нависає над територією із безліччю солдат, чиє армійське життя є швидше рутиною. Це відношення центру і периферії я перенесла на свою художню практику, та програмну роботу із картиною. В той самий час, простір експозиції я організувала так, щоб уникнути бінарності між головним і другорядним, а створити безліч точок напруги, залишивши центр пустим.

На великих полотнах я зображую невідомих мені солдат, за якими я спостерігаю із вікна, пишучи не фігуративну картину, а швидше, створюючи живописну поверхню, де гілки дерев і фігури солдат утворюють нероздільне зображення. Для картин було створено ексклюзивні підрамники із екзотичних порід дерева і майстри, що виготовляли їх, дали ім’я кожному із підрамників. Для живописців підрамники є другорядною відносно живопису річчю, а для інституції, яка інвестує в створення об’єктів сучасного мистецтва, підрамник є “предметом з іншої епохи”. В моїй роботі для PinchukArtcentre підрамник стає ключовим елементом з ознаками суб’єктності, наділений ім’ям і навіть голосом.
Звук у моїй роботі виникає внаслідок виносу картин із майстерні - з мого приватного простору в зону політичного. Цей перехід для мене дуже важливий і на мою думку, перетворює творчість на мистецтво. Сходова клітина в будівлі з майстернями парадоксально вузька і для мене, як художниці, що працює з великими форматами, унеможлвлює роботу. 260х150 см - максимальний розмір, що може пройти сходами. Прикріпивши мікрофони до підрамника, я записала 8-канальний звук під час спуску підрамника сходами.


Посилання на відео-документацію виставки.

 

Follow
  • Facebook - Black Circle
  • Instagram - Black Circle